Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Шегеда І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Соколовська-Сергієнко О. Г. 
Фотосинтез і активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевого листка рослин озимої пшениці за позакореневого підживлення карбамідом [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Д. А. Кірізій, О. О. Стасик, І. М. Шегеда // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 519-529. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_8
Вивчено вплив позакореневого підживлення карбамідом на початку репродуктивного розвитку на інтенсивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорневого листка, продуктивність і білковість зерна сучасних сортів озимої пшениці. Встановлено, що за покращання забезпеченості рослин озимої пшениці азотом підвищувались вміст хлорофілу в листках, інтенсивність фотосинтетичної асиміляції CO2 протягом періоду наливання зерна, в кінцевому підсумку це сприяло підвищенню його продуктивності та білковості. У разі підживлення карбамідом зростала активність супероксиддисмутази (СОД) та аскорбатпероксидази (АПО) у період наливання зерна, що супроводжувалося зменшенням вмісту активних форм кисню (АФК) у тканинах листка й, очевидно, підтримувало його функціонування як донора фотоасимілятів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 304.617 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Маменко Т. П. 
Вплив умов азотного живлення на активність антиоксидантних ферментів у листках озимої пшениці [Електронний ресурс] / Т. П. Маменко, І. М. Шегеда, В. М. Починок, Л. В. Сеніна // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 2. - С. 165-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_2_10
У результаті виконаних досліджень встановлено, що недостатнє забезпечення озимої пшениці азотом у грунті індукує розвиток стресопротекторних реакцій у рослинах, про що свідчить підвищення рівня пероксиду водню та активності антиоксидантних ферментів у листках. Позакореневу обробку озимої пшениці карбамідом окрім азотного живлення обговорено, з одного боку, як своєрідний стрес для рослин, з іншого - як чинник, що стимулює запуск захисних механізмів, зокрема й активацію роботи антиоксидантних ферментів. Це сприяє ліпшій реалізації генетичного потенціалу продуктивності сортів озимої пшениці високобілкового спрямування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 446.136 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Шегеда І. М. 
Реутилізація азоту в зерно у різних сортів пшениці залежно від умов мінерального живлення [Електронний ресурс] / І. М. Шегеда, Д. А. Кірізій, А. П. Іваницька, Л. В. Сеніна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 69-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2018_2_8
Досліджено особливості реутилізації азоту з вегетативних частин пагона й елементів колоса у процесі наливу зерна залежно від сорту, фону мінерального живлення й позакореневого підживлення карбамідом. Рослини озимої пшениці шести сортів - Астарта, Київська остиста, Малинівка, Достаток, Куяльник, Наталка - вирощували у вегетаційному досліді на двох фонах мінерального живлення - N160P160K160 і N32P32K32 мг/кг грунту. Наприкінці фази цвітіння частину рослин позакоренево підживили розчином карбаміду з розрахунку 7 кг/га азоту. У фазі цвітіння і за повної стиглості визначали масу сухої речовини органів головного пагона, елементи зернової продуктивності, вміст азоту у вегетативних органах і зерні. Показано, що провідну роль у накопиченні азоту в зерні пшениці відіграють запаси цього елемента, акумульовані в пагоні до цвітіння, однак існує міжсортова різниця за ефективністю його реутилізації з різних органів у зерно. Досліджені сорти різнилися також за внеском азоту, реутилізованого з пагона, у загальний його пул в зерні, що пояснюється різною здатністю до поглинання цього елемента з урунту після цвітіння. Рослини сорту Наталка із найвищою білковістю зерна характеризувалися найбільшим внеском додатково поглинутого після цвітіння азоту в накопичення його в зерні. За значного дефіциту мінерального живлення виявлено зниження ефективності реутилізації азоту з листків та стебла і підвищення - з елементів колоса. Позакореневе підживлення карбамідом позитивно впливало на ефективність реутилізації азоту з пагона, що сприяло збільшенню збору білка з колоса. Такий захід поліпшує загальну ефективність використання рослинами пшениці азоту для наливу зерна.
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.296 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Шегеда І. М. 
Вплив умов азотного живлення на фотосинтез, продуктивність і білковість зерна озимої пшениці [Електронний ресурс] / І. М. Шегеда, В. М. Починок, Д. А. Кірізій, Т. П. Маменко // Физиология растений и генетика. - 2018. - Т. 50, № 2. - С. 105-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2018_50_2_4
У вегетаційному досліді із сортами пшениці м'якої озимої Астарта, Київська остиста, Малинівка створювали різні умови мінерального живлення: високий фон мінерального живлення (N160P160K160 мг діючої речовини на 1 кг грунту); високий фон із позакореневим підживленням карбамідом одразу після цвітіння; низький фон мінерального живлення (N32P32K32); низький фон із позакореневим підживленням карбамідом. Показано, що високий фон мінерального живлення та позакоренева обробка карбамідом чинили позитивний вплив на функціонування фотосинтетичного апарату, а також на продуктивність і якість зерна пшениці. Інтенсивність фотосинтезу, зернова продуктивність і збір білка були найвищими в рослин сорту Астарта, хоча білковість зерна була дещо меншою, ніж в інших двох сортів. За показниками продуктивності та білковості сорти Київська остиста і Малинівка краще реагували на позакореневе підживлення азотом, ніж Астарта. Рослини, вирощувані за низького фону мінерального живлення, мали менші значення інтенсивності фотосинтезу, маси зерна, вмісту і збору білка. За цих умов додаткове підживлення карбамідом також чинило позитивний вплив, але недостатній, щоб компенсувати нестачу азоту в грунті.
Попередній перегляд:   Завантажити - 282.337 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Кірізій Д. А. 
Розподіл азоту в донорно-акцепторній системі рослин та його роль у продукційному процесі [Електронний ресурс] / Д. А. Кірізій, І. М. Шегеда // Физиология растений и генетика. - 2019. - Т. 51, № 2. - С. 114-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2019_51_2_4
В огляді на основі даних літератури і результатів власних досліджень авторів проаналізовано питання зв'язку фотосинтезу й азотного статусу рослинного організму стосовно проблем формування продуктивності та якості сільськогосподарських рослин. Увагу приділено головному хлібному злаку - пшениці. Розглянуто питання розподілу азоту між компонентами фотосинтетичного апарату й ефективністю його використання у процесі асиміляції CO2. Показано, що ефективність використання азоту для фотосинтезу новими високоінтенсивними сортами пшениці вища, ніж сортом ранішньої селекції. Висвітлено особливості перерозподілу азоту між органами рослин пшениці у процесі дозрівання зерна у зв'язку з інтенсивністю фотосинтезу, продуктивністю та білковістю зерна. Продемонстровано, що у формуванні білковості вирішальне значення має ефективність реутилізації азотовмісних сполук із вегетативних органів, а також підтримання вбирної здатності коренів після цвітіння пшениці. Останньому сприяє стимуляція інтенсивності фотосинтезу позакореневим підживленням. Цей захід поліпшує загальну ефективність використання рослинами пшениці азоту для наливання зерна як нагромадженого у пагоні до цвітіння, так і внесеного у грунт. Наголошено, що проблема підвищення ефективності використання азоту в донорно-акцепторній системі культурних рослин має дві складові: ефективність його використання у фізіологічних процесах, насамперед за фотосинтезу, та повнота реутилізації в запасаючі тканини під час дозрівання, яка визначає якість продукції. Між цими складовими існують певні протиріччя, на розв'язання яких як генетичними, так і технологічними шляхами зосереджено увагу дослідників.
Попередній перегляд:   Завантажити - 248.794 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Шегеда І. М. 
Вплив позакореневого підживлення карбамідом у різні фази розвитку пшениці на збір білка із зерна [Електронний ресурс] / І. М. Шегеда, Н. В. Сандецька // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2020. - Т. 27. - С. 169-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2020_27_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 289.207 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського